03. 02
ДАРФУРСЬКІ БУДНІ УКРАЇНСЬКИХ ВЕРТОЛЬОТІВ, "Київський телеграф", 3-10 лютого. 2009р. № 6 (456)

Вже більше року авіакомпанія "Українські вертольоти" працює в суданській провінції Дарфур - одному із стратегічно найважливіших регіонів Чорного континенту. І в одному з найбільш проблемних: в регіоні шостий рік триває міжетнічний конфлікт. Українська компанія займається технічним забезпеченням спільної гуманітарної місії ООН і країн Африканського Союзу.

ДАРФУРСЬКІ БУДНІ УКРАЇНСЬКИХ ВЕРТОЛЬОТІВ, "Київський телеграф", 3-10 лютого. 2009р. № 6 (456)

Так вже вийшло, що авіакомпанія "Українські вертольоти" - чи не єдиний фактор присутності нашої країни в регіоні, жвавий інтерес до якого виявляють США, Китай, Росія та інші країни. Втім, Україна ризикує втратити навіть це мінімальне представництво. Причому намагаються витіснити її звідти аж ніяк не злісні країни-конкуренти, а українські ж парламентарі.

Чому для Україна така важлива присутність в Судан? Судан - найбільша за територією африканська держава і десята в світі за цим же показником. Географічне положення країни зумовлює її потенціал як сполучної ланки між арабською північчю і власне африканської цивілізацією півдня і заходу континенту. Отже, хто має сильні позиції в Судані, має сильні позиції в Африці. Не менш важливим є економічний потенціал Судану. Сьогодні це слаборозвинена аграрна країна, але з величезними розвіданими запасами вуглеводнів. У першу чергу - нафти. Світові лідери активно співпрацюють з суданською владою в питаннях розробки родовищ. Поки що найбільшого успіху досягнув Китай. Присутність цієї держави не обмежується нафтовидобутком, розповсюджуючись і на будівництво. А будують в Судані багато: дороги, мости, торгові центри.

Буквально в останні кілька місяців в Судані помітно активізувала свою діяльність Росія. У грудні минулого року російський президент Медведєв навіть призначив свого спецпредставника у Судані. Ним став голова комітету Ради Федерації з міжнародних справ Михайло Маргелов. Новопризначений представник вже встиг побувати в Судані. І, судячи з повідомлень у пресі, мав щільний графік зустрічей на різних рівнях. Європа і США теж проявляють великий інтерес до Судану. Втім, ставки Заходу, схоже, не пов'язані з нинішньою офіційною владою країни. Зараз очікується рішення Міжнародного суду в Гаазі за звинуваченням суданського президента Омара аль-Башира у військових злочинах і організації геноциду в Дарфурі.

Дарфурські міжетнічний конфлікт – кара для сучасного Судану. Протистояння між осілим африканським населенням і арабами-кочівниками триває з 2003 року. Саме тоді проти урядових утисків виступили представники африканських етнічних груп. Причому протестували в гірших традиціях Чорного континенту: зі зброєю в руках. У відповідь проурядове арабське ополчення "Джанджавід", за підтримки регулярної армії, включаючи авіацію, почало методичне винищення африканського населення Дарфура. Жертвами конфлікту стали близько 300 тисячі чоловік. Плюс ще близько 2 мільйонів біженців. У 2007 році Рада Безпеки ООН спільно з країнами Африканського Союзу в Дарфурі розгорнула миротворчу місію ООН. Враховуючи розміри гуманітарної катастрофи, а також вкрай низький рівень розвитку транспорту (загальна довжина доріг з асфальтовим покриттям і залізниць Судану складає всього близько 9 тис. км), місія зіткнулася з величезною проблемою транспортного забезпечення своєї діяльності.

Вирішити її вдалося багато в чому завдяки компанії "Українські вертольоти". Саме українські машини доставляють гуманітарну допомогу в найвіддаленіші села, займаються евакуацією біженців, забезпечують комунікацію миротворчого процесу, гідно представляючи свою країну в Судані. За період співпраці з ООН з лютого 2008 року по сьогоднішній день в рамках миротворчих місій авіакомпанія "Українські вертольоти" перевезла 766 тонн гуманітарних вантажів і доставила 27 937 пасажирів. Україна не може забезпечити таку ж відчутну присутність в цій країні, як, наприклад, Росія, США, Китай. Перефразовуючи першого президента – "можемо те, що можемо".

Але у нашої країни є і "козирі". Так, навколо присутності Росії, США, Китаю в Судані ведуться запеклі дискусії. Іноді - із застосуванням вогнепальної зброї. До України ж позитивне ставлення декларують практично всі. Не в останню чергу така репутація зароблена "Українськими вертольотами».

Авіакомпанія працює в найскладніших умовах. Але, по-перше, вона саме на такій роботі і спеціалізується. А по-друге, вона готова до труднощів. І технічно, і на персональному рівні. Льотний склад і технічні фахівці "Українських вертольотів» - професіонали найвищого класу. Невипадково питанням продовження контракту з українською компанією курирував сам Генсек ООН Пан Гі Мун. Глава ООН обговорював питання розширення миротворчих зусиль Україна в Судані з Президентом Віктором Ющенком і міністром оборони Юрієм Єхануровим.

В даний час участь авіакомпанії "Українські вертольоти" у миротворчій місії в Дарфурі значно розширено. Причому на більш вигідних умовах. Сьогодні авіаційна група у Дарфурі складається з восьми вертольотів МІ-8 МТВ-1, які обслуговують 56 осіб льотного і технічного складу. З них п'ять вертольотів перебувають у Ньялі, два - в Ель-Фашері, один - в Ель-Джанейні. Ще три машини готуються до відправки в Дарфур. І, тим не менш, українська присутність в Судані знаходиться під загрозою. У парламенті зареєстрований проект постанови "Про створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для розслідування корупційних дій посадових осіб, які перешкоджають поверненню до складу Сухопутних військ Збройних Сил України 16 вертольотів МІ-8 МТ (МТВ), переданих в оренду приватній компанії ЗАТ " Українські вертольоти ". На думку авторів законопроекту, передача повітряних машин в оренду "Українським вертольотам "послабила боєготовність Збройних Сил. Твердження більш ніж дивне. Особливо враховуючи той факт, що повітряні судна, які Міноборони в 2003 році передало ЗАТ" Українські вертольоти ", були в непридатному, розукомплектованому стані і потребували капітального ремонту та модернізації. Тобто, як кажуть в авіації, ремонтний фонд. В архівах ми знайшли фото цих вертольотів, які в 2003 році забезпечували, так би мовити, "боєготовність Збройних Сил". Для того щоб перетворити цей металобрухт в сучасні, оснащені додатковим пілотажно-навігаційним обладнанням машини, авіакомпанія "Українські вертольоти" провела напружену тривалу роботу і витратила на ремонт понад 95 млн. грн. Ті ж вертольоти, які залишилися в Ремфонді, так і застигли в "залізному ряду" військових частин, до цього дня чекаючи бюджетних коштів від України на їх ремонт і технічне оснащення.

А твердження про те, що після продовження орендної угоди ЗАТ "Українські вертольоти" і Міноборони знизилася орендна плата (у цьому нібито і полягає суть "корупційних дій"), є помилковими, якщо не сказати явною брехнею. Орендна плата за цей період зросла в два рази і в січні 2009 року склала більше 1 000 000 грн. Це "живі" гроші, які Міноборони може використовувати на ремонт та відновлення несправних вертольотів. Поки депутати будують паперові підступи, які можуть заподіяти шкоди міжнародним українським інтересам, авіакомпанія "Українські вертольоти" продовжує працювати. Її зусилля сьогодні потрібні ООН як ніколи. Адже ситуація в регіоні після періоду відносного затишшя знову загострюється.

Днями суданські офіційні особи закликали миротворців залишити Дарфур. Привід - урядові війська планують провести операцію проти повстанців, які контролюють південну частину бунтівної провінції. Суданська влада явно нервує в очікуванні рішення Міжнародного суду. Адже ще недавно здавалося, що конфлікт близький до переходу в стадію мирного врегулювання. У листопаді минулого року Омар аль-Башир оголосив про одностороннє припинення вогню в Дарфурі і закликав до негайного роззброєння воєнізованих загонів. Більш того, глава держави обіцяв виплатити компенсації жителям провінції, які втратили будинки.

Але ситуація в зоні конфлікту, на жаль, схильна до високої динаміки, і не завжди позитивною. Представники миротворчих сил намагаються переконати центральну владу Судану у необхідності присутності миротворців. Адже тільки вони й можуть гарантувати захист мирного населення, що проживає в зоні конфлікту. І тільки місія ООН за допомогою українських вертольотів може забезпечити продовольством жителів, яких загострення протистояння напевно відріже від цивілізації.

Те, що Україна слабо виглядає на міжнародній арені і часом просто не встигає за сучасними викликами і тенденціями, має свої пояснення. Внутрішня нестабільність, відсутність сильної дипломатичної школи, мовні бар'єри? Економічна криза, в кінці кінців. Але те, що деякі політики в угоду власним інтересам (нерідко не тільки політичним) позбавляють країну насилу завойованих позицій, поясненню не піддається.

Інна ЧЕПУГОВА

Поділитися